Ми були тут

Понад 423 тис. українців взяли участь у антитерористичній операції на сході України. Немає даних про кількість ЛГБТ+-осіб серед них. Радикальні націоналістичні угрупування та люди, які поділяють консервативні погляди, здебільшого впевнені у їхній відсутності. Ця віра часто використовується як аргумент проти проведення правозахисних заходів та Маршей рівності. Проєкт спрямований на те, щоб зробити видимими людей, які, з одного боку, є сучасними українськими героями, а з іншого — ігноруються більшістю співгромадян.

Представники ЛГБТ+ стали центральними фігурами проєкту «Ми були тут». Вони брали участь в АТО і наразі беруть участь у ООС в якості солдатів і добровольців. Зіткнення, конфлікт і злиття цих ідентичностей відображені в серії портретів.

Більшість протагоністів повинні носити камуфляж не тільки під час служби, але й у цивільному житті. Вони не роблять камін-аут та приховують свою орієнтацію в армії, побоючись глузування і негативу. Піклуючись про те, щоб їх не можливо було ідентифікуваті, деякі з них просили використовувати псевдоніми.

Всі вони мають різні точки зору: деякі виступають за Марші рівності, інші кажуть, що це просто провокує правих. Єдине, що їх об'єднує, — служба в українській армії, активна участь у волонтерському русі та їх сексуальність і гендерна ідентичність. Ці питання все ще є табуйованими, як у такій типово чоловічій структурі як армія, так і в цілому в українському суспільстві.

‍