Всього цього немає
Події не існує, доки вона візуально не закріплена. Саме тому історична фотографія визначає, під яким кутом зору подія буде інтерпретуватися.
Пам'ять безмежно крихка, і її верховенство руйнується ідеологіями та цензурою в один клік. Зараз, коли кожен може викласти у публічний простір соцмереж будь-яке зображення, контроль над історією може бути втрачений. Усвідомлюючи це, владні структури створили алгоритм, який вирішує за користувача, які саме зображення прийнятні для перегляду, а які краще приховати/ видалити. Така диктатура візуального — зручний інструмент маніпуляції історичною пам'яттю.
Інсталяція є спробою зафіксувати історію, що розчиняється під тиском цензури. Робота взаємодіє з архівом без апеляції до конкретних історичних подій: демонструє скріншоти архівних фото, прихованих алгоритмом соцмережі як контент, що потенційно містить сцени насильства. Не важливо, про яку саме подію йдеться, адже конфлікти пам'яті позачасові, і ігнорування однієї травми незмінно тягне за собою забуття інших. Водночас абстрактність документації дозволяє говорити про насилля, не примножуючи його.
Шустер Вероніка
Народилася у 1999 р. у Харкові. Живе і працює у Харкові та Тель-Авіві (Ізраїль). Художниця, перформерка. Працює з темами пам’яті та партисипації у документальних та постдокументальних медіумах.
