Згадуючи Старий Світ

У проєкті «Згадуючи Старий Світ» я зосереджуюся на емоційних потребах людини у часи різких технологічних та соціальних змін. До поля уваги потрапили почуття страху й тривоги, пошук компенсуючого задоволення та вихід за межі реальності у міжпростір минулого й майбутнього, дійсного та фантазматичного.

Я створила серію об’єктів, які народилися та існують у вирі емоцій та спогадів, та наче заколисуюсь, налаштовують на новий «сьогоднішній день». На цю серію об'єктів та відео мене надихнуло пляжне середовище. Воно втрачає чітко окреслені риси: цей пляж — той, де минуло моє дитинство в Україні, Одесі, до переїзду до Чехії? Чи це — просто міраж, фата-моргана «молодої дівчини», яка уособлює зразкового громадянина товарного суспільства, є ідентичністю, колонізованою мріями про краще?*

В Одесі, серед химерної реклами та виразної архітектури, живе колективна мрія про «нормальність» — тут люди різної статури і віку лежать на пляжах, дивлячись на Захід. Україна з її молодим капіталізмом є своєрідною колективною метафорою для «молодої дівчини» — наївного суспільства, що намагається адаптувати західні атрибути.

________________________
*Tiqqun, Materials for a Theory of the Young-Girl, first published in France in 1999